За належністю до певної організаційної структури серед волонтерів України можна умовно виокремити тих, хто працює при Центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (ЦСССДМ), а також волонтерів — членів різних громадських об'єднань (Всеукраїнський громадський центр «Волонтер», Центр волонтеріату «Добра воля» тощо).
Серед волонтерів найчисельнішою групою є учні старших класів і середніх спеціальних закладів, студенти вищої школи. Волонтерами виступають також батьки, пенсіонери та спеціалісти, які безкоштовно надають різні види соціальних послуг.

Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці.

Роль волонтерства у соціальній сфері визнана на державному рівні, що знаходить своє підтвердження в окремих законодавчих документах, зокрема у законах України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», в яких добровільна праця волонтерів визнається як необхідна та суспільно корисна.

Особливість волонтерського руху в Україні полягає у тому, що найчисельнішою групою волонтерів, які працюють у соціальній сфері, є учнівська та студентська молодь. Участь молодих людей у волонтерському русі дає їм змогу зробити особистий внесок у розв'язання соціальних проблем, випробувати свої можливості, беручи участь у проектах і програмах соціальної спрямованості.

Теоретична й практична підготовка учнівської та студентської молоді до волонтерської діяльності здійснюється у Школах волонтерів. Цікавою формою підготовки спеціалістів, які організовують волонтерські групи, є Школа координаторів діяльності волонтерів, запроваджена Всеукраїнський громадський центр «Волонтер».

В Україні існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, альтруїстами, доброчинцями, добровольцями тощо. Настали нові часи і по-іншому стали називати таких людей  — волонтери.

У Законі України «Про соціальні послуги» поняття «волонтер» трактується як фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер.

Волонтерський рух — доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером.

Волонтери керуються такими принципами: • визнають право на закріплення за всіма чоловіками, жінками та дітьми, незалежно від їхньої расової приналежності,віросповідання, фізичних особливостей, відповідного соціального та матеріального становища;

• поважають гідність і культуру всіх людей;
• надають допомогу, безкоштовні послуги особисто або організовано в дусі партнерства і братерства;
• визнають рівну важливість особистих і колективних потреб, сприяють їх колективному забезпеченню;
• ставлять перед собою мету перетворити волонтерство в елемент особистого процвітання, набуття нових знань і навичок, удосконалення здібностей, стимулюючи для цього ініціативу і творчість людей, надаючи кожному можливість бути творцем, а не користувачем, спостерігачем;
• стимулюють почуття відповідальності, заохочують сімейну, колективну і міжнародну солідарність.

Цікаві факти про волонтерство в Україні:

• 1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі.В Україні волонтерство з'явилося на початку 90-х минулого століття, а офіційно його визнано Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року.
• Серед волонтерів переважну більшість (понад 80%) складає молодь віком від 15 до 19 років, а понад 72% волонтерів – жінки.
• Євро-2012 пов’язують із наймасовішим волонтерським проектом в історії України.
• Загалом в Україні під час Євро-2012 було залучено понад 12 тисяч волонтерів, 2879 з яких - волонтери УЄФА.
• 78-річний водій з Донецька став найстарішим волонтером в Україні, який працював під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу.
• Швейцарський 62-річний бізнесмен приїхав до Києва на велосипеді, де працював під час Євро-2012 волонтером у сфері антидопінгу.
• Згідно Звіту ООН про стан волонтерства в світі (2011), в Українілише 10% волонтерів залучалися до волонтерської діяльності організаціями "третього сектору". 

Насправді, 10% - доволі сумна статистика. Для порівняння, волонтерська діяльність в Німеччині здійснюється переважно на базі громадських організацій і сягає 43%.  

5 грудня – Міжнародний День Волонтера. Волонтерство є досить поширеним явищем в сучасному світі. За даними європейських моніторингів, більш ніж половина дорослого працездатного населення задіяна до волонтерського руху, а це означає в ціннісному аспекті, що допомагати іншим, бути соціально активним та займатися суспільно корисною справою – це престижно.

У багатьох дослідженнях (SHARE, European SocialS urway та інші)лідируючі позиції щодо відсотку населення, залученого до волонтерських практик, посідають Швеція та Норвегія. 

Найпопулярнішими віковими категоріями на території Євросоюзу є групи від 18 до 30 років та люди після 50 років.

^{Країни – члени ЄС (та їхні регіони) з найактивнішим волонтерським рухом. Інфографіка: http://tyzhden.ua}

Аналізуючи ситуацію з волонтерством в Україні, можна зробити висновок про те, що волонтерська діяльність, стала хоч і не масовою, проте такою, що дозволяє говорити про себе як про суспільне явище. І хоч воно в Україні ще не досліджене на належному рівні, та все ж нам вдалося відзнайти деякі цікаві факти про волонтерський рух в Україні.